27 січня ми з усією світовою спільнотою вшановуємо пам’ять жертв Голокосту. Ця страшна сторінка історії ХХ сторіччя забрала життя мільйонів людей.
Трагедія єврейського народу у Другій світовій війні — урок для всіх нас. Він нагадує нам, до чого приводять ненависть, нетерпимість та расизм.
Наш земляк, поет Борис Слуцький так описує ці події у Слов’янську:
Как убивали мою бабку?
Мою бабку убивали так:
Утром к зданию горбанка
Подошел танк.
Сто пятьдесят евреев города
Легкие
От годовалого голода,
Бледные от предсмертной тоски,
Пришли туда, неся узелки.
Юные немцы и полицаи
Бодро теснили старух, стариков
И повели, котелками бряцая,
За город повели, далеко...
Через жорна Голокосту пройшла нескінченна безліч людей. Ті, хто вижили, стали символом того, що будь-яка тиранія та несправедливість мають сконати. Що сила людського духу обов’язково переможе, і нація буде жити.
Цей день — слушна нагода схилити голови перед жертвами расизму у всіх його проявах.
Ми приєднуємося до загальної скорботи і пам’ятаємо.
Ніколи знову!
Голова Слов’янської об’єднаної територіальної громади Вадим Лях
552
