Юридичним особам, які мають намір здійснити придбання легкового автомобіля у фізичної особи треба мати на увазі наступне. 

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), де пунктом 173.3 визначено, що у разі, якщо стороною договору купівлі - продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV Податкового кодексу функції податкового агента. 

Порядок оподаткування доходу від продажу (обміну) об’єктів рухомого майна залежить, по перше, від виду транспортного засобу, що реалізується, по друге - від кількості випадків відчуження транспортних засобів, здійснених конкретною фізичною особою протягом року. 

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу (5 відсотків). Згідно із п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу як виняток, під час продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток. 

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Податок утримується з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві. Якщо рухоме майно купується у фізичної особи - нерезидента, то оподаткування доходу здійснюється за правилами статті 173 Податкового кодексу за ставками податку, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (15%/17%). 

При цьому дохід від продажу об’єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта. 

Порядок оцінки транспортних засобів визначено сумісним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» із змінами та доповненнями. Ця методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення їх вартості. Відповідно до ст. 4 та ст. 5 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон), практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб’єктами оціночної діяльності, а саме:
1) фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності; 
2) юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
3) органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. 

Відповідно до ст. 6 Закону оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону. 

Згідно із п. 4.3 розділу IV зазначеної методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку транспортного засобу. При цьому, платник податків має право залишити у себе як оригінал звіту про оцінку так і його копію. 

Якщо транспортний засіб купується у фізичної особи - підприємця, то треба мати на увазі, що Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-ІУ не встановлено в якості суб’єкта права приватної власності фізичну особу –підприємця, адже пунктом 1 ст.325 цього Кодексу визначено, що суб’єктами права приватної власності є тільки фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ). Тому фізична особа - підприємець не може реалізувати транспортний засіб в межах своєї підприємницької діяльності без оподаткування доходу у джерела виплати. 

Юридична особа має відобразити операцію по виплаті доходу фізичній особі за придбаний транспортний засіб у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ за ознакою доходу «105» в порядку, визначеному наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020. 

Слід звернути увагу, що у разі здійснення фізичною особою внеску рухомого майна до статутного фонду підприємства - емітента корпоративних прав в обмін на ці корпоративні права, то відповідно до п.п.165.1.44 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу сума такого внеску не є об’єктом оподаткування та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 

Відділ взаємодії із ЗМІ та громадськістю Слов’янської ОДПІ Донецької області ДПС