9 червня поблизу села Сокіл Покровського району загинув Владислав Михайленко – старший сержант, комірник складу взводу матеріального забезпечення піхотного батальйону в/ч А4958. У листопаді йому мало б виповнитися 50 років, але тепер назавжди залишиться 49.
Владислав народився у Слов’янську. Закінчив 10-ту школу, після чого пішов на строкову службу. Проходив її у Севастополі у складі морської піхоти.
Після служби переїхав у Дніпро. Навчався у коледжі автоматики та телемеханіки, де зустрів свою майбутню дружину Надію. Разом з нею виховав сина, якого також звуть Владиславом – зараз хлопцю 15 років.
«Син був дуже уважним та дбайливим. Ніколи не забував вітати зі святами, дарував квіти. Дуже любив тварин – у нього була і кішка, і собака», - пригадує мати Владислава Нінель Павлівна.
Після повномасштабного російського вторгнення, у серпні 2022-го, Владислав Михайленко пішов добровольцем захищати Україну. Воював у 142-ій окремій піхотній бригаді, потім підрозділ був відряджений до 47-ої окремої механізованої бригади. У 2023 році під час боїв за Бахмут наш земляк отримав поранення. Після цього були Миколаїв, Одеса та рідна Донеччина. Свій останній бій з переважаючими силами противника Владислав прийняв 9 червня, до кінця виконавши військовий обов’язок.
Поховали героя сьогодні, 21 червня, на кладовищі Залізничного мікрорайону.
Розділяємо з рідними біль непоправної втрати. Вічна пам’ять та вічна слава українському Воїну!