1. Чи включаються до доходу фізичної особи - підприємця — платника єдиного податку проценти, отримані від банку за користування коштами на депозитному чи поточному рахунку?

Нормами п. 292.1 ПКУ встановлено, що до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів.

Згідно з пп 14.1.206 Кодексу проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів належать:

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку;

платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди);

винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. Якщо здійснюється продаж облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору чи іншої вартісної бази, не є процентами.

Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), не включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку.

2. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума допомоги, яка виплачується з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності фізичній особі — підприємцю - платнику єдиного податку у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності?

Відповідно до п. З ст. 4 Закону № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» фізичні особи - підприємці які сплачують єдиний податок мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати або доходу у разі настання в неї страхового випадку.

Згідно з пп 4 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів,

Відповідно до пп. 164.2.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку згідно з умовами трудового договору (контракту),

Враховуючи те, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, сума отриманої допомоги не є доходом від провадження господарської діяльності фізичної особи - підприємця, отже, оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

А згідно з пп. 168.1.3 ПКУ у даному випадку платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.