Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачений ст. 177 Податкового кодексу України (ПКУ).

Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно із розділом ІІІ ПКУ.

Згідно із п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ.

Відповідно до пп. «ж» пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 ПКУ включаються до складу валових витрат витрати, понесені на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом І ПКУ, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.

Враховуючи те, що витрати, понесені на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності не відносяться до витрат від операційної діяльності, то фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування не мають права включати зазначені витрати до складу своїх витрат.